За словами Щербаня, Ахметову в рахунок погашення боргу віддали телеком-компанію DCC і компанію «Гефест», яка володіла мережею АЗС.
«Ми спілкувалися з величезним колом людей, вивчили величезний обсяг матеріалів… Підсумок? Якщо спростити: Тарута володіє тим, що належало нашій сім’ї по праву. Це і ІСД, й інші компанії. Рінат, зі свого боку, пред’явив борг, якого не існувало, – є факти, які свідчать, що це була тупа розводка, результатом якої стало те, що Рінат забрав «Гефест», DCC», – говорить Євген Щербань.
Він сказав, що має намір зустрітися з Ахметовим, «щоб поставити йому кілька запитань і подивитися в очі».
hromadske в титрах вказало, що бізнесмен не відповів на лист сина Щербаня, їхньої зустрічі не відбулося.
У пресслужбі групи СКМ Ахметова телеканалу повідомили: «Усі активи, що належать Рінату Ахметову і групі СКМ, було придбано законно, сумлінно і без порушення прав будь-яких третіх осіб. Сини Євгена Олександровича Щербаня раніше публічно заявляли про відсутність будь-яких претензій до Ріната Ахметова щодо бізнес-активів їхнього батька. Не вважаємо за необхідне що-небудь коментувати щодо цього питання».
Молодший брат Євгена Щербаня Руслан відмовився давати коментарі авторам фільму.
Перед його виходом Руслан Щербань оприлюднив заяву, у якій згадав, що його брат у день убивства батька був в Одесі (Щербань у фільмі розповідав, що тоді перебував у реабілітаційному центрі «у зв’язку із залежністю»). Він назвав брата слабкою і залежною людиною, а фільм – заснованим на домислах.
«Залежності та згубні пристрасті мого брата – це друге страшне потрясіння, з яким мені довелося зіткнутися. Ви говорите про «бізнес» із людиною, яка завжди цікавилася тільки «красивим життям», завжди йшла на поводі у своїх слабкостей і яка жодного дня не мала хоч якогось стосунку до бізнесу батька. Як факти у своєму фільмі ви збираєтеся представити слова людини, яка після смерті нашого батька була на моєму утриманні й у той момент, коли цього утримання позбулася, почала «торгувати» сімейним архівом, придумуючи історію, щоб продати «пам’ять про батька» якнайдорожче», – заявив Руслан Щербань.
Політик і бізнесмен, народний депутат України ІІ скликання Євген Щербань у середині 90-х був одним із найбагатших людей України. Був власником корпорації «Атон», куди входили сотні підприємств і компаній, зокрема холдинг «Індустріальний союз Донбасу». Його вбили 3 листопада 1996 року в режимному об’єкті – у донецькому аеропорті, куди він із сім’єю прилетів із Москви. Тоді ж смертельні поранення дістали дружина Щербаня Надія Нікітіна, авіатехнік і бортмеханік. 19-річний син Щербаня Руслан, який теж прилетів із ними з Москви, залишився живим.
