Українська влада може ухвалити рішення запроваджувати чи не запроваджувати локдаун у зв’язку з коронавірусом після третіх вихідних «карантину вихідного дня» (28–19 листопада). Про це заявив заступник глави Офісу президента України Кирило Тимошенко в ефірі програми «Бацмани» головної редакторки інтернет-видання «ГОРДОН» Олесі Бацман.
«Щодо локдауну все дуже просто. Зараз у нас «карантин вихідного дня», він буде треті вихідні. Чого ми намагаємося досягти «карантином вихідного дня»? У нас почався різкий стрибок зростання захворюваності. Заповнюються лікарні, відкривають інші перепрофільовані лікарні, починають везти в інші місця, люди знімають на відео, як переповнено лікарні, викладають у соцмережі, не знаючи про те, що сусідня лікарня напівпорожня і туди тепер везуть усіх пацієнтів. Це ж теж така трохи накручена штука. Ми намагаємося збити темпи зростання, щоб стабілізувати ситуацію і за цей час збільшувати кількість ліжок, передусім – із киснем та іншим необхідним обладнанням. Повний локдаун, який багато хто обговорює, може він бути чи не може, ми зрозуміємо після того, як пройдемо треті вихідні на «карантині вихідного дня «. І будемо ухвалювати відповідні рішення», – сказав Тимошенко.
Він зазначив, що в питанні ймовірного локдауну радяться з місцевою владою.
«Це рішення базується передусім на тому, які будуть темпи зростання захворюваності і заповнюваності лікарень. Тому що головне завдання локдауну – не просто закрити і щоб людям гірше жилося. Головне завдання в тому, щоб розірвати зв’язки, щоб у певний період люди менше одне з одним контактували і менше була переносимість COVID-19 між людьми. Можна говорити про те, що ми витримаємо баланс під час ухвалення рішення. Тому що з одного боку економіка, а з іншого боку – смерті людей. Економіка – це ж просто слово, це життя людей… Тому тут потрібно буде зрозуміти, у який момент це зробити і в який спосіб. Якщо буде локдаун, ми вийдемо із цілковитою комунікацією, і вона буде заздалегідь», – сказав заступник глави ОПУ.
Повний локдаун через спалах коронавірусної інфекції в Україні запроваджували 12 березня. Тоді заборонили роботу навчальних закладів усіх типів, торговельних центрів та закладів громадського харчування, масові заходи. Громадський транспорт працював з обмеженнями, пункти пропуску на кордоні не працювали. Міжнародне авіа- та залізничне сполучення припинили. З 11 травня обмеження почали пом’якшувати. 20 травня Кабмін продовжив їх до 22 червня, але ввів так званий адаптивний карантин: регіональна влада дістала право послаблювати карантинні заходи в разі поліпшення епідемічної ситуації.
11 листопада Кабінет Міністрів України запровадив «карантин вихідного дня» як превентивний захід. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов говорив, що йдеться про три вікенди. За його словами, МОЗ хотіло б запровадити жорсткий карантин на три тижні, проте українська економіка цього не витримає.
Низка міст відразу після оголошення рішення відмовилася вводити «карантин вихідного дня». Зокрема, проти виступили Львів, Івано-Франківськ, Дніпро, Житомир, Черкаси, Одеса, Луцьк і Тернопіль. Голови міст пояснили це тим, що такі карантинні заходи неефективні і загрожують негативними наслідками для економіки. Пізніше в кількох містах передумали і погодилисяі з запровадженням карантину.
25 листопада, стало відомо, що Кабінет Міністрів і Офіс президента України розглядають можливі варіанти введення локдауну через поширення захворюваності на COVID-19.
26 листопада міністр внутрішніх справ Арсен Аваков закликав запровадити локдаун по всій Україні на три-чотири тижні якнайшвидше. За його словами, потрібно сформулювати в деталях програму компенсації, яку озвучив президент.
Спалах коронавірусної інфекції виник наприкінці 2019 року в Китаї. 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила поширення коронавірусу пандемією. Станом на 26 листопада в Україні зафіксовано 677 189 випадків коронавірусної інфекції, із них 15 331 – протягом останньої доби. За час епідемії у країні померло 11 717 пацієнтів із COVID-19, а видужало 317 395 осіб.
ВІДЕО
