Інформація про ймовірну причетність білоруських спецслужб до вбивства журналіста Павла Шеремета навряд чи вплине на розгляд у суді справи стосовно фігурантів Андрія Антоненка, Яни Дугарь і Юлії Кузьменко. Про це в коментарі «BBC Україна» 4 січня сказав директор департаменту комунікації Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко.
«В обвинувальному акті чітко вказано, що їхні дії були спричинені іншими невстановленими особами. Безпосередньо на розгляд у суді це навряд чи вплине, тому що обвинуваченим інкримінується саме участь у виконанні цього злочину», – сказав він.
За словами Шевченка, інформація журналістів «підтверджує основну версію слідства, що наші обвинувачені діяли не самостійно, а виконували певний злочинний задум певних невстановлених осіб».
Він висловив надію, що нові дані допоможуть у пошуку замовників та організаторів убивства.
4 січня 2021 року бельгійське видання EUobserver опублікувало аудіозаписи розмов колишнього глави Комітету держбезпеки Білорусі Вадима Зайцева (2008–2012 роки), у яких, зокрема, обговорювали можливість убивства Шеремета. Як стверджує видання, розмови записували прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктування співробітників контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа» в мінському офісі Зайцева.
«Ми маємо попрацювати над Шереметом, який є великим головним болем… Ми закладемо [бомбу] тощо, і цього чортового щура рознесе на чортові шматки: ноги – в один бік, руки – в інший. Якщо ж усе матиме [вигляд] як із природних причин, то люди не зрозуміють сигналу… Президент [Лукашенко] чекає цих операцій», – цитує Зайцева EUobserver.
Як випливає зі слів колишнього глави КДБ, 2012 року готували операції з усунення деяких політичних опонентів Лукашенка на території інших держав. Як зазначив Зайцев, завдання з організації політичних убивств перед КДБ поставив безпосередньо Лукашенко. На це він виділив $1,5 млн.
Нацполіція України заявила, що одержала інформацію видання EUobserver. Наразі Нацполіція дістала дозвіл на проведення слідчих дій в одній із європейських країн, проте не уточнила, у якій саме.
Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання «Українська правда», цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.
12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це музикант і доброволець Андрій Антоненко, військова медсестра Яна Дугарь, а також лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко. Усіх їх було заарештовано.
Фігуранти заявляють, що не причетні до вбивства Шеремета.
Згодом Кузьменко випустили із СІЗО під цілодобовий домашній арешт, Дугарь – під особисте зобов’язання, Антоненко перебуває під вартою майже рік. Востаннє запобіжний захід для всіх трьох продовжили до 7 лютого.
Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко. Останнього називали організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася «розвідкою»: шукала камери відеоспостереження на маршруті прямування змовників.
22 травня 2020 року поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.
Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення, що судити Антоненка, Дугарь і Кузьменко будуть за участю присяжних. Перше засідання по суті відбулося 28 вересня.
