Робоча група Верховної Ради з урегулювання конституційної кризи зареєструвала законопроєкт №4441 про відповідальність за декларування недостовірної інформації.
Станом на вечір 30 листопада документ передали на розгляд комітету.
Законопроєкт передбачає введення кримінальної відповідальності окремо за умисне неподання декларації та за декларування недостовірної інформації.
Кримінальна відповідальність за брехню в декларації починається в разі, якщо різниця між достовірними і недостовірними відомостями перевищує 500 прожиткових мінімумів (1 млн 59 тис. грн), – це мають карати штрафом від 2500 неоподатковуваних мінімумів (42,5 тис. грн ) до 3000 мінімумів (51 тис. грн). Якщо різниця перевищує 3000 прожиткових мінімумів (6,4 млн грн), то штраф становитиме від 3000 неоподатковуваних мінімумів до 5000 мінімумів (85 тис. грн).
Неподання декларації, згідно із законопроєктом, мають карати штрафом від 2500 неоподатковуваних мінімумів до 3000 мінімумів.
Також серед покарань – громадські роботи і позбавлення права займатися певною діяльністю.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
НАЗК у зв’язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ «нищівною поразкою антикорупційної реформи».
Голова КСУ Олександр Тупицький заявляв, що НАЗК спеціально «розігнало ситуацію», суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того самого дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України. Він стверджує, що зміна складу КСУ може призвести до порушення територіальної цілісності України. Він також не відкинув, що стосовно нього можуть вести різні провокації, наприклад, йому можуть підкинути російський паспорт або гроші.
