Державна підтримка підприємців, які втратили доходи через карантинні обмеження, створює серйозне навантаження на бюджет, але відмова від неї може закінчитися великими економічними, соціальними і політичними проблемами в майбутньому. Про це в коментарі виданню «ГОРДОН» розповів позаштатний радник президента з макроекономічної політики Олег Устенко.
«Яка логіка ухваленого рішення про допомогу підприємцям? Кількість хворих досить висока. Математична модель, яку використовують в Офісі президента і погоджують із Міністерством охорони здоров’я, демонструє критичність ситуації. Та є деякі «але». Наприклад, наскільки знизиться соціальна активність населення – мають на увазі походи в кіно, ресторани, концентрація у великих торговельних центрах. Це все чинники невідомості, які ускладнюють прогнозування. Водночас логіка президента досить чітка: він заявляє, що здоров’я нації – для нього пріоритет, тому економіка відходить на другий план. Отже, треба бути готовими до того, що ми протягом якогось часу перебуватимемо в ситуації карантину вихідного дня. Якщо не буде позитивного ефекту, доведеться посилювати заходи. І лінійка дій досить широка. Мій особистий погляд – може йтися і про локдаун», – зазначив Устенко.
Він підкреслив, що будь-яке обмеження, навіть коли йдеться про відносно помірний «карантин вихідного дня», негативно впливає на стан економіки.
«Наша подушка безпеки вже досить дірява – нібито і є, але вона не така значна. Удару по економіці може бути завдано і в разі карантину вихідного дня, і тим паче в разі повного локдауну. Якщо доречно в цій ситуації говорити про позитив, то слід підкреслити як позитивний момент той факт, що наша економіка не сервісно орієнтована. Вона не так сильно залежить від сфери послуг, як економіка ЄС або США, а більше залежить від сільського господарства і промисловості. У всіх економіках у світі основного удару завдали саме по сектору послуг. Нас це стосувалося меншою мірою, тому що в нас цей сектор розвинений менше. Але, на відміну від інших західних економік, у нас подушка безпеки менша. І якщо можна встановити обмеження, то виникає необхідність допомогти підприємцям, адже люди залишаються або з набагато меншими доходами, або зовсім втрачають їх і залишаються без засобів існування», – пояснив експерт.
За його словами, рішення про допомогу бізнесу компромісне.
«На шальках терезів з одного боку варіант нічого не робити, а з іншого – надати посильну допомогу бізнесу. Якщо взагалі нічого не робити, тоді економічний удар буде відкладено на пізніший термін. За такого розкладу підприємства просто не витримають (у них немає запасу для виживання) і будуть змушені закриватися. Тоді за якийсь час на ринку з’явиться нова армія безробітних, а в майбутньому економіка не дорахується великої кількості багнетів, які мають бути у строю. Тобто якщо нічого зараз не робиш, то заощаджуєш гроші у великому обсязі, але матимеш додаткові витрати в перспективі – утримання армії безробітних, соціальна напруга і різні політичні суперечності. На другій чаші терезів – витрата бюджетних грошей зараз на компенсацію бізнесу зі сфери послуг частини втрат. На бюджет лягає колосальне навантаження. Ось такі два екстрими опинилися на столі для пошуку компромісів. Те, що запропонував президент, – це і є компромісне рішення», – підкреслив Устенко.
Він спростував інформацію про відсутність коштів у бюджеті на виплати підприємцям.
«Це неправда, що на підтримку бізнесу немає грошей. Є фонд для боротьби з COVID-19. У ньому є гроші на таку допомогу. Перш ніж вийти з цією ініціативою, президент консультувався з Кабінетом Міністрів, прем’єр-міністром, главою Міністерства фінансів. Інше питання, що паралельно на ситуацію накладаються складнощі з казначейством. Проте складнощі з бюджетом і казначейством – це проблеми в різних площинах. Із бюджетом – це питання доходів і витрат, а з казначейством – питання про те, що у нас є просто зараз. Проблема казначейства не в тому, що є витрати, а доходів немає. Це передусім ситуація, пов’язана з ліквідністю. До речі, це звичайна проблема для України, яка щорічно виникає у грудні. Просто зараз це відбулося в середині листопада, але тільки з огляду на причини, пов’язані з пандемією. Тому що трясе не тільки українську, а всю світову економіку», – роз’яснив співрозмовник.
За словами Устенка, для ухвалення остаточного рішення щодо виплати допомоги бізнесу ініціатива президента ще має здобути підтримку в парламенті.
«Президентські ініціативи після обговорення в Кабінеті Міністрів подадуть до Верховної Ради. Я очікую на серйозну дискусію. Одні говоритимуть, що це маленька сума, а інші – говоритимуть, що, якщо грошей немає, узагалі нічого платити не треба. І між цими двома поглядами розкладатимуть різні політичні пасьянси. Мені здається, ініціативу президента щонайменше підтримає панівна коаліція. Уже розпочали дискусію: 8 тис. грн – це багато чи мало? Я вважаю, це другорядне питання. Багато хто скаже, що це копійки. Але люди, які взагалі втратили прибуток, скажуть, що й це непогана підтримка. Це те, скільки можна виплатити людям. Більшого просто немає в ковідному фонді. У будь-якій економіці є бюджетні обмеження, і в нашій економіці на сьогодні є таке обмеження», – сказав Устенко.
Водночас він підкреслив, що український бюджет може собі дозволити в такий спосіб підтримати бізнес.
«У реальності ніякої трагедії немає. Найгірший розклад на цей рік: доведеться урізати частину капітальних витрат. Абсолютна неправда, що немає можливості виконувати соціальні зобов’язання. Це неграмотні заяви. Прогноз залишається тим самим: наша економіка впаде на рівні 5% ВВП цього року. Так, це падіння. Але на рівні відносно низької інфляції це не так уже й погано. Для порівняння 2009-го – 15,7%, 2014-го –2016-го – на 16,5%. Весь світ лихоманить. А оскільки наша економіка наполовину залежить від стану світової економіки, адже 50% нашого ВВП – це експорт. І коли за такого великого експорту, коли лихоманить зовнішні ринки, лихоманитиме й економіку всередині країни, що в кінцевому підсумку позначиться на бюджеті», – резюмував Устенко.
24 листопада президент України Володимир Зеленський повідомив, що найближчим часом до парламенту подадуть законопроєкти, що передбачають низку програм допомоги бізнесу. Як планують, одноразову матеріальну допомогу в розмірі 8 тис. грн дадуть фізичним особам – підприємцям, які через карантин були змушені закрити свій бізнес, а також найманим працівникам, звільненим через обмежувальні заходи. За розрахунками влади, таку допомогу зможе отримати приблизно 1,2 млн осіб. Також передбачають підтримку суб’єктів господарювання для збереження робочих місць і компенсацію витрат для сплати єдиного соціального внеску для юридичних осіб.
25 листопада Кабмін України поновив програму виплат матеріальної допомоги фізичним особам-підприємцям на дітей під час карантину. Виплати поновили на період з 1 листопада до 31 грудня 2020 року. Якщо в сім’ї підприємця першої або другої групи платників єдиного податку є діти віком до 10 років, держава виплачуватиме матеріальну допомогу.
Карантин в Україні діє із 12 березня. 11 листопада Кабмін ввів «карантин вихідного дня» – він передбачає, що з 00.00 суботи до 00.00 понеділка працюватимуть виключно продуктові магазини, аптеки, транспорт, автозаправні станції та ветеринарні аптеки. Ресторани, кафе або інші заклади громадського харчування будуть працювати тільки на винос.
За даними Держслужби статистики, рівень безробіття в Україні у II кварталі 2020 року зріс. Серед осіб віком 15–70 років він становив в Україні 9,9%, тоді як у I кварталі – 8,6%.
У Державному центрі зайнятості на початку вересня повідомляли, що за період карантину в Україні зареєстровано понад 477 тис. безробітних.
