Ситуація з директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником спочатку була тільки юридичною, але потім стала політичним питанням і вийшла на міжнародний рівень, заявила в ефірі програми «Народ проти з Наташею Влащенко» на каналі «Україна 24» народна депутатка від партії «Слуга народу» Ірина Верещук.
«Спочатку ситуація була індивідуально юридичною. Він отримав протокол про корупцію, потім суд – і рішення вступило в законну силу. Різко ситуація переходить у політичну площину, коли всі були звинувачені в тому, що питання є політичне, суд заангажований, і так далі. Тепер ми вже перейшли в геополітичну площину, коли G7, посли, МВФ… Хто тільки не втручається в ситуацію, вимагаючи залишити Ситника на посаді», – зазначила політикиня.
Вона нагадала, що тепер у ситуації із Ситником задіяно і заступника глави Офісу президента Олега Татарова, який заявив, що Ситника незаконно призначили на посаду.
«Я і запросила тому пана Ситника до нас у парламент, щоб не перейти в міжгалактичну площину. Коли ми вже, я не знаю, до кого будемо звертатися, щоб вирішити між собою питання – так є Ситник корупціонером чи ні, так трапилося щось насправді, коли ми говоримо сьогодні про ситуацію з паном Татаровим, чи це знову ж таки інформаційні вкиди, інформаційні атаки і політизація процесів. Пан Ситник як людина відповідальна, а я сподіваюся, він є таким, прийде до парламенту. Захоче в закритому режимі – ми заслухаємо його в закритому режимі, захоче із трибуни парламенту – давайте ми дбайливо дамо йому таку можливість сказати, що він думає», – підкреслила Верещук.
6 вересня 2019 року Сарненський районний суд Рівненської області визнав Ситника винним у порушенні визначених українським законодавством обмежень щодо отримання подарунків через невказану в декларації глави НАБУ інформації про його відпочинок у мисливських угіддях «Поліське-Сарни» в період із 2017-го до 2019 року.
Ситник оскаржив рішення суду першої інстанції в Рівненському апеляційному суді, проте скаргу директора НАБУ відхилили. Після цього Ситника занесли до реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення. 2020 року він оскаржив рішення українського суду в Європейському суді з прав людини.
Ситник звинувачував в організації цієї справи міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова. На його думку, це помста за так звану справу про рюкзаки, у якій фігурував син Авакова Олександр.
У травні 2020 року у КСУ надійшло подання від 51 народного депутата. У ньому йшлося про те, що п’ятий президент України Петро Порошенко, призначаючи директора НАБУ, вийшов за межі своїх повноважень.
28 серпня КСУ оприлюднив рішення за цим поданням. Суд дійшов висновку, що указ про призначення Ситника був неконституційним, оскільки в Основному законі чітко визначено перелік посад, на які призначає президент (серед них директора НАБУ немає). Видавши указ про призначення Ситника, Порошенко перевищив свої конституційні повноваження, вважають у КСУ.
Водночас у КСУ підкреслили, що рішення не поширюється на правовідносини, які виникли в результаті виконання Ситником посадових обов’язків. Представник президента України в Конституційному Суді, народний депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський пояснив, що рішення КСУ не становить загрози справам, які розслідує антикорупційне бюро: усі дії, вчинені директором НАБУ до 28 серпня, будуть вважати легітимними і конституційними.
НАБУ назвало рішення Конституційного Суду черговим кроком на шляху знищення інституційної незалежності відомства.
16 вересня КСУ визнав неконституційними окремі положення закону про НАБУ, зокрема положення про наділення президента України повноваженнями створювати НАБУ, призначати на посаду та звільняти з посади його директора, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності бюро, його операційної та інституційної незалежності і затверджувати положення про Раду громадського контролю та про порядок її формування.
У НАБУ заявили, що через рішення КСУ поза законом опиняться аудит і призначення глави бюро.
Президент Володимир Зеленський на онлайн-зустрічі з послами G7 19 листопада заявляв, що директор НАБУ Ситник залишиться на посаді після 16 грудня, а рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційними низки окремих положень закону про НАБУ поки не створює загроз, які можуть вплинути на легітимність бюро і його глави.
27 листопада у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №4437, який передбачає внесення змін до закону про НАБУ, згідно з якими парламент зможе звільняти директора Нацбюро за наявності підстав, передбачених у законі.
