Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, який передбачає покарання за недостовірну інформацію в електронних деклараціях. За основу законопроєкт №4460-д ухвалило 287 нардепів, а в цілому – 289, передає кореспондент видання «ГОРДОН».
Законопроєкт вносить зміни до ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які уточнюють суб’єктів цього правопорушення.
Тепер особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може отримати штраф на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (від 227 тис. до 1 млн 135 тис.), якщо відомості в його декларації відрізняються від достовірних. До цього поріг становив від 100 до 250 прожиткових мінімумів.
Умисне занесення неправдивих даних у декларацію на суму від 500 до 4 тис. прожиткових мінімумів (від 1,13 до 9,08 млн грн) загрожує чиновнику штрафом від 2,5 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (42,5–51 тис. грн) або громадськими роботами від 150 до 240 годин із позбавленням права обіймати певні посади до трьох років.
Якщо в декларації сума коштів буде відрізнятися від реальної більше ніж на 4 тис. прожиткових мінімумів для працездатних осіб, штраф передбачено від 3 до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51–85 тис. грн) або обмеженням волі на строк до трьох років.
За умисне неподання декларації передбачено від 2,5 до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Альтернативним покаранням можуть бути громадські роботи від 150 до 240 годин із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років.
Глава Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков говорив, що цей законопроєкт «не відповідає запиту українського суспільства».
Конституційний Суд України (КСУ) 27 жовтня скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
НАЗК у зв’язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їхню перевірку, зберігання та оприлюднення. Новіков назвав рішення КСУ «нищівною поразкою антикорупційної реформи».
Голова КСУ Олександр Тупицький заявляв, що НАЗК спеціально «розігнало ситуацію», суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання Ради нацбезпеки і оборони України на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того ж дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким запропоновано визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України. Він стверджує, що змінення складу КСУ може призвести до порушення територіальної цілісності України. Він також не відкинув, що стосовно нього можуть здійснити різні провокації, наприклад йому можуть підкинути російський паспорт або гроші.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 2 листопада на зустрічі з парламентською фракцією «Слуга народу» президент закликав підтримати звільнення суддів КСУ.
Тоді ж спікер Верховної Ради Дмитро Разумков зареєстрував законопроєкт про відновлення дії окремих положень закону України «Про запобігання корупції». 3 листопада документ підтримав профільний комітет.
