Президент України Володимир Зеленський 11 грудня під час засідання Європейської комісії «За демократію через право», яке відбулося у форматі відеоконференції, подякував голові Венеціанської комісії Джанні Букіккіо за розуміння ситуації, що склалася в Україні через рішення Конституційного Суду про скасування частини антикорупційного законодавства. Про це повідомила пресслужба глави держави.
Зеленський сказав, що солідарний з оцінкою комісії про те, що рішення КСУ підриває довіру громадськості до конституційного правосуддя.
Президент подякував Венеціанській комісії за рекомендації щодо зобов’язання держслужбовців, включно із суддями, подавати фінансові декларації, а також щодо необхідності мати ефективний механізм їх перевірки і передбачити в законі відповідні санкції для тих, хто свідомо подає неправдиві дані, написано в повідомленні.
Зеленський запропонує комісії із правової реформи опрацювати рекомендації і врахувати їх під час підготовки подальших кроків із реформування судової системи.
Перший терміновий висновок, що стосується КСУ, Венеціанська комісія оприлюднила 9 грудня. Комісія розкритикувала рішення КС України про скасування частини положень антикорупційного законодавства, але підкреслила: конституційна роль КСУ повинна дотримуватися і Верховна Рада повинна виконати рішення, зберігаючи громадські інтереси, такі як боротьба з корупцією, в тому числі в судовій системі.
У другому терміновому укладанні по реформі Конституційного Суду України, опублікованому 10 грудня Венеціанська комісія розглядає рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року як вказівку на те, що реформа КСУ є виправданою.
Обидва висновки Венеціанська комісія підготувала на запит президента України Володимира Зеленського.
Представник президента у КСУ Федір Веніславський заявив, що комісія підтвердила тези, озвучені главою держави.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за скоєння таких правопорушень.
Після рішення КСУ в Україні почалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у зв’язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Глава агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ «нищівною поразкою антикорупційної реформи».
Глава КСУ Тупицький сказав, що НАЗК спеціально «розігнало ситуацію», суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
29 жовтня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким пропонують визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Голова КСУ Олександр Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить Конституції.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 9 грудня Зеленський закликав Раду не розглядати його законопроєкту до рішення Венеціанської комісії.
КСУ складається з 18 суддів – по шість призначає президент України, Радою і з’їздом суддів України. Наразі у відомстві працює 15 суддів. Із трьох вакантних посад дві призначають за квотою Верховної Ради. Цих вакансій не заповнюють уже приблизно протягом року, розповідав Тупицький. На засіданні 6 листопада парламент не зміг призначити суддів за своєю квотою.
