Президент України Володимир Зеленський заявив, що відповідальність за недостовірне декларування не така сувора, як йому хотілося б, але це «поки що». Про це він сказав у відеозверненні, опублікованому 4 грудня у Facebook.
«Як би не старався нашкодити Україні Конституційний Cуд, було відновлено кримінальну відповідальність чиновників за брехню у деклараціях. Важливо, що встигли до настання 2021 року, тож ті, хто збрехав цьогоріч, не уникнуть відповідальності. Добре, що об’єднано, конструктивно, що це підтримали всі міжнародні партнери. Шкода, що поки що відповідальність не така жорстка, як хотілося. Але радує, що «поки що» – сказав глава держави.
https://www.facebook.com/zelenskiy95/videos/2701907930059566/
4 грудня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який передбачає покарання за недостовірну інформацію в електронних деклараціях. Документ вводить покарання у вигляді штрафів та обмеження свободи, але не передбачає позбавлення волі, як було раніше.
Глава Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков говорив, що цей законопроєкт «не відповідає запиту українського суспільства».
Конституційний Суд України (КСУ) 27 жовтня скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Кримінальний кодекс України регламентував відповідальність за декларування недостовірної інформації ст. 366. Вона передбачає позбавлення волі на строк до двох років за подання суб’єктом декларування свідомо недостовірних відомостей у декларації.
НАЗК у зв’язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їхню перевірку, зберігання та оприлюднення. Новіков назвав рішення КСУ «нищівною поразкою антикорупційної реформи».
Голова КСУ Олександр Тупицький заявляв, що НАЗК спеціально «розігнало ситуацію», суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання Ради нацбезпеки і оборони України, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того самого дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонував визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України. Він стверджує, що зміна складу КСУ може призвести до порушення територіальної цілісності України. Він також не відкидав, що стосовно нього можуть здійснювати різні провокації, наприклад, йому можуть підкинути російський паспорт або гроші.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 2 листопада на зустрічі з парламентською фракцією «Слуга народу» президент закликав підтримати звільнення суддів КСУ.
Тоді ж спікер Верховної Ради Дмитро Разумков зареєстрував законопроєкт про відновлення дії окремих положень закону України «Про запобігання корупції». 3 листопада документ підтримав профільний комітет.
