Президент України Володимир Зеленський вважає, що голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький має піти у відставку. Про це він сказав у інтерв’ю журналу «Фокус», яке опублікували 25 грудня.
На питання, чи думає він про переформатування КСУ у 2021 році, Зеленський відповів: «Дуже сподіваюся».
«Я вважаю, Тупицький не може бути головою КС. Перезавантаження суду має розпочатися саме з цього. Я навіть не погрожую. Конфлікт із державою, конфлікт із суспільством, конфлікт із ВР, конфлікт із президентом. Мені здається, цього досить, щоб людина пішла. Це нормальний чоловічий крок», – сказав Зеленський.
Тупицького призначили суддею Конституційного Суду у травні 2013 року за квотою президента. Зараз йому 57 років. Він народився у Черкаській області. У 1993–2010 роках був суддею Куйбишевського райсуду Донецька, потім, до обрання у КСУ, працював у апеляційних господарських судах Донецької, Львівської та Дніпропетровської областей. Конституційний Суд України він очолив у вересні 2019 року .
За даними програми «Схеми», Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у Кореїзі в анескованому Криму, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством. У своїй декларації про доходи він цієї інформації не вказав. Також «Схеми» заявляли, що Тупицький у 2006–2010 роках таємно брав участь у приватизації заводу у Донецькій області бізнесменом Владиславом Дрегером.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і визначив, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування попередньо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Після рішення КСУ в Україні почалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції у зв’язку із рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій та припинило їхню перевірку, зберігання та оприлюднення. Глава агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ «нищівною поразкою антикорупційної реформи».
Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально «розігнало ситуацію», суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхіднсоті закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
29 жовтня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким пропонував визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду та призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить Конституції. Рада поки його не розглядала.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України.
4 грудня Верховна Рада ухвалила інший законопроєкт №4460-д, який передбачає покарання за недостовірну інформацію в електронних деклараціях. Документ запроваджує покарання у вигляді штрафів та обмеження свободи, але не передбачає позбавлення волі, як було раніше. Новіков говорив, що цей законопроєкт «не відповідає запиту українського суспільства».
Представник президента України в Конституційному Суді Федір Веніславський говорив, що цей закон є тимчасовим компромісним варіантом.
